Технології імпедансу та Інтерпретація Результатів

03 Янв 2026

Основи аналізу складу тіла та технології InBody

Важливість аналізу складу тіла

Цей розділ закладає основу для розуміння здоров’я з точнішої, молекулярної перспективи, виходячи за рамки традиційних показників, таких як вага чи індекс маси тіла (ІМТ). Аналіз складу тіла дозволяє нам побачити, з чого насправді складається наше тіло, і як баланс цих компонентів впливає на наше загальне самопочуття, функціональність та ризик захворювань.

InBody підходить до аналізу складу тіла з молекулярно-хімічної точки зору (Рівень 2), розглядаючи тіло як суму чотирьох основних компонентів:

Вода (Water): Загальна кількість рідини в організмі.
Білки (Protein): Основний будівельний матеріал для м’язів та клітин.
Мінерали (Minerals): Компоненти, що підтримують структуру кісток та біохімічні реакції.
Жир (Fat): Запас енергії та важливий елемент для фізіологічних функцій.

Прості метрики, такі як погляд у дзеркало, зважування на вагах або розрахунок ІМТ, можуть бути оманливими для оцінки справжнього стану здоров’я. Розглянемо приклад двох людей з однаковим зростом (178 см), вагою (85 кг) та ІМТ (26.8). На папері вони виглядають однаково, але їхній склад тіла кардинально різний. Одна людина має розвинену м’язову масу та низький відсоток жиру, тоді як інша — низьку м’язову масу та надлишок жиру. Це наочно демонструє, чому вага та ІМТ не є надійними показниками здоров’я.

Особливо небезпечним є феномен “skinny fat” (худий жир) — стан, коли людина має нормальну вагу, але високий відсоток жиру в організмі та низьку м’язову масу. Такі люди мають ті ж самі ризики для здоров’я, що й особи з явним ожирінням. Це підкреслює важливість тестування всіх клієнтів, а не лише тих, хто має зайву вагу, оскільки візуальна оцінка може бути хибною.

Вода (Water): Відіграє ключову роль у транспортуванні поживних речовин, виведенні відходів та регуляції температури. У здоровому організмі співвідношення внутрішньоклітинної води (ICW) до позаклітинної (ECW) становить приблизно 62:38. Порушення цього балансу може свідчити про накопичення рідини (набряк) або, навпаки, про нестачу м’язової маси, оскільки м’язи містять значну кількість внутрішньоклітинної води.
Білки/М’язи (Protein/Muscle): М’язи відповідають за рух, підтримання постави, кровообіг та зберігання глікогену. Втрата м’язової маси (саркопенія), особливо з віком, значно підвищує ризик падінь, розвитку хронічних захворювань та загальну смертність.
Жир (Fat): Розрізняють незамінний жир, необхідний для нормального функціонування організму, та запасний жир, який поділяється на підшкірний та вісцеральний (навколо внутрішніх органів). Надлишок жиру, особливо вісцерального, асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, діабету 2-го типу та запальних процесів. Водночас, недостатня кількість жиру також є шкідливою і може призводити до гормональних збоїв.

Розуміння важливості складу тіла підводить нас до питання про те, як його точно виміряти.

Методи вимірювання складу тіла

Існує багато методів для вимірювання складу тіла, однак вони значно відрізняються за точністю, доступністю та інформативністю. Цей розділ порівнює “золоті стандарти” з більш практичним методом біоімпедансного аналізу (BIA), який використовує InBody.

Метод	Опис	Переваги та недоліки
DEXA (Двофотонна рентгенівська абсорціометрія)	Використовує рентгенівські промені низької інтенсивності для вимірювання маси жиру, м’язової маси та мінеральної щільності кісток, у тому числі по сегментах.	+ Висока точність, вважається “золотим стандартом”. – Вплив радіації, висока вартість, громіздке обладнання, не надає інформації про воду в організмі.
CT (Комп’ютерна томографія)	Використовує рентгенівські промені для створення детальних поперечних зрізів тіла, що дозволяє точно виміряти площу вісцерального жиру.	+ Дуже точний для вимірювання вісцерального жиру. – Дорого, значне радіаційне навантаження, займає багато часу.
Підводне зважування та плетизмографія (BodPod)	Методи витіснення (води або повітря) для визначення щільності тіла, на основі якої розраховується відсоток жиру.	+ Вважаються “золотими стандартами”. – Непрактичні для широкого використання (особливо для літніх людей, дітей), можуть викликати дискомфорт.
Метод розведення (дейтерій та бромід)	“Золотий стандарт” для вимірювання загальної та позаклітинної води в організмі шляхом введення ізотопів та вимірювання їх концентрації.	+ Дуже точний для вимірювання води. – Інвазивний, вимагає багато часу (до 4 годин), дорогий.

Біоімпедансний аналіз (BIA) є практичною та ефективною альтернативою. Його ключові переваги:

Простий у використанні (Easy to use)
Швидкий (Quick): вимірювання займає менше двох хвилин.
Безпечний та неінвазивний (Safe and Non-invasive): використовує слабкий, непомітний електричний струм.
Економічно вигідний (Cost-friendly)

Ці переваги роблять BIA ідеальним інструментом для регулярного моніторингу складу тіла. Далі розглянемо основні принципи, що лежать в основі цього методу.

Основи біоімпедансного аналізу (BIA)

Біоімпедансний аналіз (BIA) ґрунтується на науковому принципі, що різні тканини тіла мають різну електричну провідність. В основі методу лежить вимірювання опору тіла проходженню слабкого електричного струму. Жирова тканина, яка містить мало води, є поганим провідником і чинить високий опір. Навпаки, м’язова тканина, багата на воду та електроліти, проводить струм легко, з низьким опором.

Ключовим показником, що вимірюється, є імпеданс (impedance). Це векторна сума двох компонентів:

Опір (resistance): Опір, що чинить вода в організмі.
Реактивний опір (reactance): Опір, що створюється клітинними мембранами.

Зв’язок між імпедансом та фізичними параметрами тіла (модель циліндра) наступний:

Довжина (Length): Імпеданс прямо пропорційний довжині провідника. Чим довший сегмент тіла, тим вищий імпеданс.
Площа поперечного перерізу (Area): Імпеданс обернено пропорційний площі. Чим ширший сегмент (більше м’язів), тим нижчий імпеданс.
Кількість м’язів (Muscle Mass): Чим більше м’язів (і, відповідно, води), тим нижчий імпеданс.
Кількість жиру (Fat Mass): Жирова тканина є непровідною, тому її кількість практично не впливає на вимірюване значення імпедансу, оскільки струм її оминає.

Процес розрахунку складу тіла на основі виміряного імпедансу виглядає так:

Вимірюється імпеданс кожного сегмента тіла.
На основі індексу імпедансу (Довжина² / Імпеданс) розраховується Загальна вода в організмі (Total Body Water – TBW).
На основі TBW розраховується Маса тіла без жиру (Fat-Free Mass – FFM), оскільки приблизно 73% FFM складає вода (FFM = TBW / 0.73).
Маса жиру в тілі (Body Fat Mass – BFM) розраховується шляхом віднімання FFM від загальної ваги (BFM = Вага – FFM).

Тепер, коли ми розуміємо загальні принципи BIA, розглянемо, як технологічні інновації InBody дозволили подолати обмеження традиційних методів.

Ключові технології InBody

Патентовані технології InBody були розроблені для подолання обмежень традиційного BIA, що призвело до значного підвищення точності та відтворюваності результатів. Ці інновації дозволяють InBody надавати детальні та надійні дані без використання усереднених емпіричних даних.

Пряме сегментне вимірювання (Direct Segmental Measurement)

Традиційні BIA-аналізатори розглядають тіло як єдиний циліндр, що призводить до неточностей. InBody вимірює кожен з п’яти сегментів тіла (дві руки, дві ноги та тулуб) окремо, розглядаючи їх як п’ять окремих циліндрів. Це особливо важливо для тулуба, який, незважаючи на свою коротку довжину та широку площу (що дає дуже низький імпеданс), містить майже половину всієї м’язової маси тіла. Пряме та незалежне вимірювання імпедансу тулуба є критично важливим, оскільки ігнорування цього показника призводить до значного заниження або завищення м’язової маси.

Використання кількох частот (Multi-Frequency Measurement)

InBody використовує багаточастотний BIA (MF-BIA), на відміну від одночастотних пристроїв (SF-BIA). Різні частоти струму по-різному проходять через клітинні структури:

Низькі частоти проходять переважно через позаклітинну воду (ECW).
Високі частоти здатні проникати крізь клітинні мембрани, вимірюючи як позаклітинну, так і внутрішньоклітинну воду (ICW).

Це дозволяє точно вимірювати загальну воду в організмі та співвідношення ICW:ECW. Наприклад, у пацієнта з набряком (надлишок ECW) одночастотний пристрій, який вимірює лише ECW, екстраполює ці дані на все тіло, значно завищуючи загальну кількість води та, як наслідок, масу тіла без жиру. MF-BIA від InBody точно розрізняє ці рідини, забезпечуючи коректні результати навіть при порушеному водному балансі.

Відсутність емпіричних оцінок (Exclusion of Empirical Estimations)

Традиційні BIA-пристрої використовують емпіричні дані — усереднені поправки на основі віку, статі та етнічної приналежності — для компенсації своїх неточностей. InBody не використовує ці поправки. Результати базуються виключно на прямому вимірюванні імпедансу. Це забезпечує дві ключові переваги:

Вища точність: Аналізатор вимірює реальний склад тіла конкретної людини, а не порівнює її з усередненою статистичною моделлю.
Вища чутливість до змін: Оскільки результати не “притягуються” до норми, пристрій дуже чутливо фіксує навіть невеликі реальні зміни у складі тіла, що є критично важливим для моніторингу прогресу. На практиці це підтверджується тим, що при зміні віку чи статі в налаштуваннях пристрою, основні виміряні показники (наприклад, маса скелетних м’язів, маса жиру) залишаються незмінними.

8-точкові тактильні електроди (8-Point Tactile Electrode System)

Система з восьми електродів, зокрема унікальні електроди для великих пальців, забезпечує фіксовану початкову точку для вимірювань (зап’ястя та щиколотка). Це гарантує, що струм завжди проходить по одному й тому ж шляху, що забезпечує відтворюваність результатів понад 99%. Завдяки цьому будь-які зміни, що відображаються у звіті, є результатом реальних фізіологічних змін в організмі, а не похибки вимірювання через різне положення рук.

Разом ці чотири технології роблять InBody точним, надійним та чутливим інструментом для професійного аналізу складу тіла.

Запобіжні заходи та протокол вимірювання

Точність вимірювання — це спільна відповідальність. Успіх аналізу залежить не лише від технології, але й від суворого дотримання протоколу підготовки. Практика показує, що 9 з 10 випадків сумнівних результатів пов’язані з недотриманням цих правил. Дотримання наступних кроків є ключовим для забезпечення надійних та відтворюваних даних.

Не вимірювати людей з кардіостимуляторами. Хоча струм, що використовується, дуже слабкий, існує теоретичний ризик втручання в роботу життєво важливих медичних імплантів. Це є абсолютним протипоказанням.
Вимірювання перед фізичними навантаженнями. Вправи підвищують температуру тіла, прискорюють кровообіг та викликають тимчасові зміни в розподілі рідини, що може тимчасово змінити показники імпедансу та спотворити результати.
Постояти нерухомо 5-10 хвилин. Це дозволяє рідині в організмі рівномірно розподілитися після сидіння або ходьби, що забезпечує більш точні вимірювання.
Не їсти (2-3 години) і не пити (45 хвилин) перед тестом. Їжа та напої додають вагу, яка буде неправильно інтерпретована як частина маси тіла. Крім того, процес травлення змінює кровообіг, що може вплинути на результати.
Відвідати туалет перед вимірюванням. Повний сечовий міхур додає вагу, яку пристрій, розраховуючи масу жиру як “вага мінус маса тіла без жиру”, віднесе до жирової маси.
Зняти аксесуари та важкий одяг. Металеві прикраси можуть впливати на проходження струму, а важкий одяг додає вагу, спотворюючи розрахунок маси жиру.
Не вимірюватися після сауни чи гарячого душу. Підвищення температури тіла знижує імпеданс, що може призвести до неточних розрахунків складу тіла.
Враховувати менструальний цикл у жінок. Гормональні коливання, особливо перед та під час менструації, можуть викликати затримку рідини в організмі, що тимчасово збільшить вагу та вплине на співвідношення води.
Дотримуватися однакових умов вимірювання. Для надійного відстеження прогресу всі повторні вимірювання слід проводити в однаковий час доби та за однакових умов (наприклад, вранці, натщесерце).

Дотримання цього протоколу гарантує, що дані, які ми отримуємо, є надійними та відтворюваними. Тепер, маючи повну впевненість у якості вимірювань, перейдемо до найцікавішої частини — детальної інтерпретації аркуша результатів InBody.

Детальна інтерпретація аркуша результатів InBody

Класифікація параметрів InBody

Ключ до експертної інтерпретації результатів InBody лежить у розумінні того, що не всі параметри отримуються однаковим шляхом. Розуміння цієї класифікації є надзвичайно важливим для правильного пояснення результатів клієнтам, особливо при роботі з дослідниками, оскільки це дозволяє чітко розмежувати безпосередньо виміряні дані від розрахункових та оціночних.

Категорія	Параметри та опис
“Сирі” дані (Raw Data)	Імпеданс та Фазовий кут. Це єдині параметри, що вимірюються пристроєм безпосередньо. Всі інші результати є похідними від цих значень.
Параметри, що використовують BIA (Parameters using BIA)	Внутрішньоклітинна вода, Позаклітинна вода, Загальна вода в організмі, Маса тіла без жиру, Суха маса, Маса жиру. Ці параметри розраховуються безпосередньо на основі виміряних значень імпедансу та антропометричних даних (зріст, вага).
Прикладні параметри (Applied Parameters)	Білки, Маса скелетних м’язів, Маса клітин тіла, Базальний рівень метаболізму (BMR). Ці параметри розраховуються з використанням фізіологічних теорій та загальноприйнятих формул, в які підставляються дані, отримані за допомогою BIA (наприклад, BMR розраховується на основі маси тіла без жиру).
Розрахункові параметри (Estimated Parameters)	Вміст мінералів у кістках, Значення обхватів, Вісцеральний жир. Ці параметри оцінюються за допомогою регресійних рівнянь, розроблених на основі порівняння даних InBody з “золотими стандартами” (наприклад, вісцеральний жир корелює з даними КТ, а вміст мінералів — з DEXA).

Далі розглянемо перший і найважливіший блок результатів — Аналіз складу тіла.

Аналіз складу тіла (Body Composition Analysis)

Цей розділ є фундаментом усього аркуша результатів InBody. Він розбиває загальну вагу тіла на чотири фундаментальні компоненти, надаючи загальне уявлення про стан здоров’я клієнта та баланс ключових складових організму.

Загальна вода в організмі (Total Body Water)

Це сума внутрішньоклітинної та позаклітинної води.

Низький рівень: Найчастіше свідчить не просто про зневоднення, а про низьку м’язову масу, оскільки м’язи містять багато води.
Високий рівень: Може означати як високу м’язову масу, так і набряк (надлишок позаклітинної рідини). Щоб розрізнити ці два стани, необхідно аналізувати співвідношення ECW (ECW Ratio).

Білки (Protein)

Цей параметр відображає білок, що є частиною структури тіла, в першу чергу — м’язів, а не білок, що надходить з їжею. Він тісно корелює з м’язовою масою.

Низький рівень: Вказує на низьку м’язову масу.
Високий рівень: Вказує на розвинену м’язову масу.

Мінерали (Minerals)

Поділяються на кісткові (osseous) та некісткові. Основна частина припадає на кісткові мінерали.

Низький рівень: Може бути пов’язаний з низькою м’язовою масою (оскільки навантаження на кістки стимулює їх зміцнення) та вказувати на ризик остеопорозу.

Маса жиру в тілі (Body Fat Mass)

Загальна кількість жирової тканини в організмі.

Високий рівень: Надлишок жиру, особливо вісцерального (навколо внутрішніх органів), є серйозним фактором ризику серцево-судинних захворювань, діабету та системного запалення.
Низький рівень: Недостатня кількість жиру також шкідлива, особливо для жінок, і може призвести до порушень менструального циклу та інших гормональних збоїв.

Також у цьому розділі визначаються:

Маса тіла без жиру (Fat-Free Mass): Сума загальної води, білків та мінералів.
Суха маса (Soft Lean Mass): Маса тіла без жиру за вирахуванням мінералів кісток. Цей показник дозволяє сфокусуватися виключно на аналізі м’яких тканин (м’язи, органи, вода), виключаючи вагу скелета, що може бути корисним у специфічних клінічних оцінках.

Наступний аналіз візуально представляє баланс між цими ключовими компонентами.

Аналіз співвідношення м’язів та жиру (Muscle-Fat Analysis)

Цей розділ є потужним інструментом для швидкої візуальної оцінки загального типу статури клієнта. Він порівнює вагу, масу скелетних м’язів та масу жиру з нормативними діапазонами, які базуються на статі (але не на віці для дорослих). Нормативні діапазони для Ваги базуються на ідеальному ІМТ. Нормативні діапазони для Маси жиру відповідають здоровому відсотку жиру для відповідної статі.

Маса скелетних м’язів (Skeletal Muscle Mass – SMM) — це ключовий показник, який відрізняється від загальної маси тіла без жиру. SMM — це саме ті м’язи, які ми можемо розвивати за допомогою фізичних вправ і які є критично важливими для сили, метаболізму та загального здоров’я.

З’єднавши кінцеві точки трьох графіків (Вага, SMM, Маса жиру), можна отримати одну з трьох основних форм, що характеризують тип статури:

C-форма (C-shape): “Caution” (Обережність). Ця форма виникає, коли довжина смуги SMM коротша за смуги ваги та жиру. Вона вказує на низьку м’язову масу відносно жирової маси та ваги. Такий тип статури, навіть при нормальній вазі, пов’язаний з підвищеними ризиками для здоров’я.
I-форма (I-shape): “Ideal” (Ідеальний баланс). Смуги мають приблизно однакову довжину, що вказує на збалансоване співвідношення між вагою, м’язами та жиром. Важливо зазначити, що I-форма може спостерігатися як у людей з недостатньою, так і з нормальною чи надлишковою вагою, тому цілі для кожної з них будуть різними.
D-форма (D-shape): “Developed” (Розвинений). Смуга SMM довша за смуги ваги та жиру, що вказує на атлетичну статуру з високою м’язовою масою відносно жирової маси.

Цей аналіз дає загальне уявлення про наявність ожиріння, яке більш детально розглядається у наступному розділі.

Аналіз ожиріння (Obesity Analysis)

Цей розділ є чудовим освітнім інструментом, оскільки він наочно демонструє обмеженість Індексу Маси Тіла (ІМТ) як показника здоров’я, порівнюючи його з Відсотком жиру в організмі (Percent Body Fat – PBF).

Аналіз двох типових прикладів допомагає це зрозуміти:

Приклад 1 (нормальний ІМТ, високий % жиру): людина може мати вагу в межах норми за ІМТ, але при цьому мати високий відсоток жиру та низьку м’язову масу (феномен “skinny fat”). ІМТ вводить в оману, тоді як PBF вказує на наявність ризику для здоров’я.
Приклад 2 (високий ІМТ, нормальний % жиру): м’язиста людина може бути класифікована як “із надмірною вагою” або “ожирінням” за ІМТ, хоча її відсоток жиру знаходиться в здоровому діапазоні. PBF дає правильну оцінку її здорового складу тіла.

Важливо правильно інтерпретувати зміни у PBF. Відсоток жиру — це відносний показник. Зміна цього значення може бути викликана не тільки зміною жирової маси, але й зміною м’язової маси. Наприклад, якщо людина втратила вагу за рахунок м’язів, а жирова маса залишилася незмінною, її відсоток жиру збільшиться, хоча жиру більше не стало. Тому завжди необхідно аналізувати PBF у поєднанні з абсолютними значеннями Маси скелетних м’язів (SMM) та Маси жиру.

Після аналізу всього тіла, логічним наступним кроком є вивчення розподілу сухої маси по окремих сегментах.

Сегментний аналіз сухої маси (Segmental Lean Analysis)

Цей розділ надає детальну картину розподілу маси тіла без жиру (яка переважно складається з м’язів та води) по п’яти сегментах: права рука, ліва рука, тулуб, права нога, ліва нога. Це надзвичайно важливо для виявлення м’язових дисбалансів та розробки цільових програм тренувань.

Для кожного сегмента надається два значення:

Значення	Пояснення
Верхній рядок (кг)	Абсолютна кількість маси без жиру в кілограмах для даного сегмента.
Нижній рядок (%)	Оцінює, чи є м’язової маси в цьому сегменті достатньо для підтримки поточної загальної ваги людини. Ідеальним є значення 100% або вище.

Покращити відсоткове значення можна двома шляхами:

Збільшити м’язову масу в даному сегменті.
Зменшити загальну вагу тіла (за рахунок втрати жиру), зберігаючи при цьому м’язи.

Цей розділ також дозволяє оцінити баланс тіла, порівнюючи показники між лівою та правою руками, лівою та правою ногами, а також між верхньою та нижньою частинами тіла. Блок “Body Balance Evaluation” узагальнює цю інформацію, вказуючи на стан: “Збалансовано”, “Незначний дисбаланс” або “Надзвичайний дисбаланс”.

Однак важливо пам’ятати, що “маса без жиру” включає як м’язи, так і воду. Щоб по-справжньому зрозуміти, що відбувається в кожному сегменті, необхідно проаналізувати баланс рідини.

Аналіз співвідношення позаклітинної води (ECW Ratio Analysis)

Співвідношення позаклітинної води до загальної води в організмі (ECW Ratio) є одним з найважливіших показників для оцінки стану здоров’я. Він відображає баланс рідини і є ключовим інструментом для того, щоб відрізнити справжній ріст м’язів від затримки рідини (набряку).

Ідеальне співвідношення ECW: Близько 0.380
Нормальний діапазон: 0.360 – 0.390

Інтерпретація значень:

Високе співвідношення ECW (>0.390): Вказує на дисбаланс рідини, часто через накопичення позаклітинної води (набряк). Це може бути викликано травмою, проблемами з кровообігом або втратою м’язової маси (що характерно для старіння), оскільки зменшується об’єм внутрішньоклітинної води.
Низьке співвідношення ECW (<0.380): Часто спостерігається у людей з високою м’язовою масою (D-форма), оскільки вони мають великий об’єм внутрішньоклітинної води у своїх м’язових клітинах.

Практичне застосування

Розглянемо приклад травмованої ноги. У звіті права нога може показувати вищу суху масу в кілограмах, ніж ліва. Однак, якщо при цьому сегментарне співвідношення ECW для правої ноги значно вище (наприклад, 0.398), це чітко вказує, що збільшена “маса” насправді є накопиченням рідини (набряком), а не м’язами.

Для відстеження прогресу з часом, важливо аналізувати зміни сухої маси та співвідношення ECW разом:

Зміна сухої маси	Зміна ECW Ratio	Клінічна інтерпретація
↑ Збільшення	↓ Зменшення	✅ Найкращий результат. Справжній ріст м’язів.
↑ Збільшення	↑ Збільшення	⚠️ Затримка рідини/набряк. Це не ріст м’язів.
↓ Зменшення	↓ Зменшення	✔️ Хороший результат при відновленні після травми. Набряк спадає.
↓ Зменшення	↑ Збільшення	❌ Найгірший результат. Втрата м’язів у поєднанні із затримкою рідини.

Тепер перейдемо до решти параметрів, що доповнюють загальну картину.

Додаткові та дослідницькі параметри

Параметри, розташовані у правій частині аркуша результатів, надають додаткову інформацію для встановлення цілей, досліджень та поглибленої оцінки стану здоров’я.

Оцінка InBody (InBody Score): Це загальна оцінка складу тіла за 100-бальною шкалою. Стандартна оцінка для збалансованого тіла — 80 балів. Бали додаються за м’язову масу, що перевищує ідеальну, та знімаються за надлишок/нестачу жиру або низьку м’язову масу.
Контроль ваги (Weight Control): Цей розділ надає конкретні цілі (в кг) щодо контролю жирової та м’язової маси для досягнення ідеального складу тіла.
Сегментний аналіз жиру (Segmental Fat Analysis): Це оціночний параметр, який показує розподіл жирової маси в кілограмах та у відсотках від ідеального діапазону для кожного сегмента.
Базальний рівень метаболізму (Basal Metabolic Rate – BMR): InBody розраховує цей показник за формулою Каннінгема, яка базується на точно виміряній масі тіла без жиру (FFM). Чим вища FFM, тим вищий BMR.
Рівень вісцерального жиру (Visceral Fat Level): Це індекс, який корелює з площею вісцерального жиру, виміряною в см². Здоровою метою є утримання цього показника на рівні нижче 10, що відповідає площі менше 100 см².
Маса клітин тіла (Body Cell Mass – BCM): Це сума внутрішньоклітинної води та білків. BCM представляє метаболічно активні тканини організму і є важливим показником стану живлення.
Індекс маси скелетних м’язів (Skeletal Muscle Mass Index – SMI): Розраховується як апендикулярна суха маса (сума маси без жиру рук і ніг), поділена на зріст у квадраті. Цей параметр використовується в клінічній практиці для діагностики саркопенії.

На завершення розглянемо вихідні дані, з яких розраховуються всі ці показники.

“Сирі” дані: Імпеданс та Фазовий кут

Ці показники є прямими вимірюваннями, отриманими від пристрою, і є основою для всіх інших розрахунків. Вони використовуються для контролю якості вимірювання та поглибленої оцінки клітинного здоров’я.

Імпеданс (Impedance): У таблиці імпедансу для кожного сегмента тіла показано опір на різних частотах. Очікувана закономірність: імпеданс повинен зменшуватися зі збільшенням частоти. Якщо ця закономірність порушується (наприклад, імпеданс на вищій частоті виявляється більшим, ніж на нижчій), це може свідчити про помилку вимірювання (наприклад, рух під час тесту), і тест слід повторити.
Фазовий кут (Phase Angle): Це показник цілісності клітинних мембран та загального стану здоров’я клітин. Він відображає, наскільки добре клітинні мембрани можуть створювати опір електричному струму.
- Високий фазовий кут свідчить про здорові, міцні клітинні мембрани.
- Низький фазовий кут часто спостерігається при недоїданні, травмах, хворобах або вікових змінах, коли цілісність клітин порушена. Наприклад, у травмованій нозі фазовий кут буде нижчим, ніж у здоровій, що вказує на пошкодження клітин.

Від фундаментальних компонентів до вихідних “сирих” даних, аналіз InBody надає комплексну, дієву та медично цінну картину стану здоров’я людини.